Практика студентів є обов’язковою складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах і проводиться на відповідним чином оснащених базах практики вищих навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти і державного управління.
Завданням практики є формування в умовах виробництва професійних здібностей студента на підставі використання його теоретичних знань в різних ситуаціях, які притаманні майбутній професійній діяльності спеціаліста. Тому практика студентів планується у формі самостійного виконання, в умовах визначених програмою, реальних виробничих завдань.
В процесі практики увага повинна приділятися:
- розвитку творчих здібностей студента-практиканта;
- його самостійності;
- умінню ним приймати рішення;
- розвитку його здатності працювати в колективі.
У Фізико-технічному інституті студенти проходять:
- переддипломну (4 курс бакалаври та 2 курс магістри-професіонали);
- науково-дослідну (2 курс магістри-науковці);
- педагогічну (аспіранти) практики.
Переддипломна практика є завершальним етапом практичної підготовки студентів, які навчаються за освітньо-професійними програмами підготовки бакалаврів і магістрів-професіоналів. Перед проходженням переддипломної практики студент повинен отримати тему дипломної роботи для того, щоб під час практики закріпити та поглибити знання з навчальних дисциплін професійної підготовки, зібрати фактичний матеріал та виконати необхідні дослідження за темою дипломної роботи.
Основними завданнями переддипломної практики є:
- безпосередня практична підготовка студентів до самостійної роботи на відповідних посадах фахівців, поглиблення та закріплення теоретичних знань та умінь з фахових навчальних дисциплін, отримання досвіду праці з фактичним матеріалом з напрямку виробничої діяльності підприємства й використовувати його для виконання дипломної роботи;
- формування умінь роботи за фахом, набуття досвіду організаційної роботи в колективі;
- ознайомлення безпосередньо на підприємстві з передовою технікою, технологією, організацією праці й економікою виробництва;
- збір і підготовка матеріалів до дипломної роботи.
Відповідальність за організацію, проведення і контроль практик покладається на завідувача відповідної кафедри.
Практика студентів проводиться на сучасних підприємствах і в організаціях під організаційно-методичним керівництвом науково-педагогічного працівника відповідної кафедри та спеціаліста підприємства (організації).
Зміст і технологія проходження практики визначається програмою практики, яка розробляється кафедрою та затверджується директором інституту. Програма визначає види і форми перевірки рівня сформованості необхідних умінь, вимоги до звіту студента про виконання програми практики та індивідуального завдання. Звіт з практики захищається студентом у комісії, яка призначається завідувачем відповідної кафедри. Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених інститутом. Студент, який востаннє отримав негативну оцінку з практики, відраховується з університету.
Науково-дослідна практика є одним з елементів освітньо-наукових програм підготовки магістрів-науковців. Метою науково-дослідної практики є систематизація, розширення й закріплення професійних знань, формування умінь ставити завдання, аналізувати отримані результати й робити висновки, надбання й розвиток досвіду самостійної науково-дослідної роботи.
Основним завданням практики є набуття досвіду в дослідженні актуальної наукової проблеми, а також підбір необхідних матеріалів для виконання дисертації.
Під час науково-дослідної практики студент повинен вивчити:
- патентні та літературні джерела з розроблювальної теми з метою їх використання при виконанні дипломної роботи;
- методи дослідження й проведення експериментальних робіт;
- правила експлуатації дослідницького обладнання;
- методи аналізу та обробки експериментальних даних;
- інформаційні технології в наукових дослідженнях, програмні продукти, що відносяться до професійної сфери;
- вимоги до оформлення наукової документації;
виконати:
- аналіз, систематизацію й узагальнення науково-технічної інформації з теми досліджень;
- теоретичне або експериментальне дослідження в рамках поставлених завдань;
- аналіз вірогідності отриманих результатів;
- порівняння результатів дослідження об’єкта розробки з вітчизняними й закордонними аналогами;
- аналіз наукової й практичної значимості отриманих результатів досліджень.
Вибір місця науково-дослідної практики й змісту робіт визначається необхідністю ознайомлення студента з діяльністю підприємств, організацій, наукових установ, що здійснюють роботи й проводять дослідження з напрямку вибраної теми.
Науково-дослідна практика здійснюється у формі проведення реального дослідницького проекту, що виконується студентом у рамках затвердженої теми наукового дослідження й теми дисертації з урахуванням інтересів і можливостей підрозділів, у яких вона проводиться. Практика проводиться відповідно до програми науково-дослідної практики та індивідуальної програми практики, складеної студентом разом з науковим керівником. Керівництво науково-дослідною практикою здійснює науковий керівник.
Робота студентів у період практики організовується відповідно до логічної послідовності роботи над дисертацією: вибір теми, визначення проблеми, об’єкта й предмета дослідження; формулювання мети й завдань дослідження; теоретичний аналіз літератури й досліджень по проблемі, підбір необхідних джерел за темою (патентні матеріали, наукові звіти, технічна документація тощо); складання бібліографії; формулювання робочої гіпотези; вибір бази проведення дослідження; визначення комплексу методів дослідження; проведення експерименту; аналіз експериментальних даних; оформлення результатів дослідження.
Очікувані результати від науково-дослідної практики наступні:
- знання основних положень методології наукового дослідження й уміння застосувати їх при роботі над обраною темою магістерської дисертації;
- уміння використати сучасні методи збору, аналізу й обробки наукової інформації;
- уміння викласти наукові знання з проблеми дослідження у вигляді звітів, публікацій доповідей.
Педагогічна практика є складовою освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії. Вона проводиться у навчальному семестрі після засвоєння аспірантами певної педагогічної навчальної дисципліни.
У процесі педагогічної практики поглиблюються знання аспірантів з питань педагогіки вищої школи, розвиваються та закріплюються вміння здійснювати науково-методичний аналіз навчальних програм окремих навчальних дисциплін, складати плани-конспекти занять, проводити різні види аудиторних занять, оцінювати результати власної діяльності, вдосконалювати комунікативні складові викладацької діяльності.
Педагогічна практика дозволяє, використовуючи набутий теоретичний фундамент, розвивати в аспірантів творчість, ініціативу, активність, самостійність, прагнення до постійного самовдосконалення, розробляти і впроваджувати в навчальний процес власні методики навчання, використовувати інноваційні педагогічні технології тощо.
Метою педагогічної практики є залучення студентів і аспірантів до самостійної творчої педагогічної діяльності, оволодіння знаннями і вміннями, необхідними для організації процесу вивчення навчальних дисциплін студентами, які навчаються за відповідною спеціальністю.
Основними завданнями педагогічної практики є:
- сприяння формуванню професійно значущих якостей викладача вищої школи;
- закріплення, розширення та поглиблення теоретичних педагогічних знань аспірантів на основі їх використання у реальному педагогічному процесі;
- реалізація на практиці знань про сучасні методи і форми викладацької діяльності шляхом проведення аудиторних занять;
- опанування методами проведення аналізу власної викладацької діяльності, професійної компетентності та роботи колег;
- оволодіння досвідом самостійної організації навчально-виховного процесу в навчальній групі;
- ознайомлення з інноваційними технологіями, формами і методами роботи у ВНЗ;
- розвиток та самореалізація творчих здібностей;
- оволодіння уміннями самоаналізу та самовдосконалення;
- формування морально-етичних якостей, культури спілкування та потреби у самовдосконаленні.
Педагогічна практика проводиться індивідуально під безпосереднім керівництвом наукового керівника.
Протягом педагогічної практики аспірант має:
- ознайомитися з навчально-організаційним і навчально-методичним забезпеченням навчального процесу на випусковій кафедрі;
- відвідати декілька лекцій, практичних занять свого наукового керівника та провідних викладачів кафедри;
- підготувати і провести одне лекційне і два практичних заняття, одну лабораторну роботу (комп’ютерний практикум) та один виховний захід зі студентами, на яких показати вміння користуватися інноваційними методами і формами навчально-виховної роботи, реалізувати особистісно зорієнтований підхід.
Зміст педагогічної практики аспіранта має бути відображений в його індивідуальному плані роботи.
Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедр, а загальні підсумки практики підводяться на вчених радах інститутів/факультетів не менше одного разу протягом навчального року.
При організації та проведенні практики ведеться така документація:
- договори з підприємствами щодо проходження практики студентами;
- наказ університету про направлення студентів на практику і призначення керівників;
- програма практики;
- щоденники та індивідуальні завдання студентам для проходження практики;
- журнал відвідування студентами практики;
- звіти студентів про виконання програми практики;
- відомості щодо заліку з практики.
Звіти студентів зберігаються на кафедрі протягом одного року, потім списуються та утилізуються в установленому порядку.
Договори про проходження практики (2023 – 2024 н.р.)
Магістри
Інститут космічних досліджень НАНУ та ДКАУ
Інститут загальної енергетики НАНУ