Практика студентів

Практика студентів є обов’язковою складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах і проводиться на відповідним чином оснащених базах практики вищих навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти і державного управління.

Завданням практики є формування в умовах виробництва професійних здібностей студента на підставі використання його теоретичних знань в різних ситуаціях, які притаманні майбутній професійній діяльності спеціаліста. Тому практика студентів планується у формі самостійного виконання, в умовах визначених програмою, реальних виробничих завдань.

В процесі практики увага повинна приділятися:

  • розвитку творчих здібностей студента-практиканта;
  • його самостійності;
  • умінню ним приймати рішення;
  • розвитку його здатності працювати в колективі.

У Фізико-технічному інституті студенти проходять:

  • переддипломну (4 курс бакалаври та 2 курс магістри-професіонали);
  • науково-дослідну (2 курс магістри-науковці);
  • педагогічну (аспіранти) практики.

Переддипломна практика є завершальним етапом практичної підготовки студентів, які навчаються за освітньо-професійними програмами підготовки бакалаврів і магістрів-професіоналів. Перед проходженням переддипломної практики студент повинен отримати тему дипломної роботи для того, щоб під час практики закріпити та поглибити знання з навчальних дисциплін професійної підготовки, зібрати фактичний матеріал та виконати необхідні дослідження за темою дипломної роботи.

Основними завданнями переддипломної практики є:

  • безпосередня практична підготовка студентів до самостійної роботи на відповідних посадах фахівців, поглиблення та закріплення теоретичних знань та умінь з фахових навчальних дисциплін, отримання досвіду праці з фактичним матеріалом з напрямку виробничої діяльності підприємства й використовувати його для виконання дипломної роботи;
  • формування умінь роботи за фахом, набуття досвіду організаційної роботи в колективі;
  • ознайомлення безпосередньо на підприємстві з передовою технікою, технологією, організацією праці й економікою виробництва;
  • збір і підготовка матеріалів до дипломної роботи.

Відповідальність за організацію, проведення і контроль практик покладається на завідувача відповідної кафедри.

Практика студентів проводиться на сучасних підприємствах і в організаціях під організаційно-методичним керівництвом науково-педагогічного працівника відповідної кафедри та спеціаліста підприємства (організації).

Зміст і технологія проходження практики визначається програмою практики, яка розробляється кафедрою та затверджується директором інституту. Програма визначає види і форми перевірки рівня сформованості необхідних умінь, вимоги до звіту студента про виконання програми практики та індивідуального завдання. Звіт з практики захищається студентом у комісії, яка призначається завідувачем відповідної кафедри. Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених інститутом. Студент, який востаннє отримав негативну оцінку з практики, відраховується з університету.

 

Науково-дослідна практика є одним з елементів освітньо-наукових програм підготовки магістрів-науковців. Метою науково-дослідної практики є систематизація, розширення й закріплення професійних знань, формування умінь ставити завдання, аналізувати отримані результати й робити висновки, надбання й розвиток досвіду самостійної науково-дослідної роботи.

Основним завданням практики є набуття досвіду в дослідженні актуальної наукової проблеми, а також підбір необхідних матеріалів для виконання дисертації.

Під час науково-дослідної практики студент повинен вивчити:

  • патентні та літературні джерела з розроблювальної теми з метою їх використання при виконанні дипломної роботи;
  • методи дослідження й проведення експериментальних робіт;
  • правила експлуатації дослідницького обладнання;
  • методи аналізу та обробки експериментальних даних;
  • інформаційні технології в наукових дослідженнях, програмні продукти, що відносяться до професійної сфери;
  • вимоги до оформлення наукової документації;

виконати:

  • аналіз, систематизацію й узагальнення науково-технічної інформації з теми досліджень;
  • теоретичне або експериментальне дослідження в рамках поставлених завдань;
  • аналіз вірогідності отриманих результатів;
  • порівняння результатів дослідження об’єкта розробки з вітчизняними й закордонними аналогами;
  • аналіз наукової й практичної значимості отриманих результатів досліджень.

Вибір місця науково-дослідної практики й змісту робіт визначається необхідністю ознайомлення студента з діяльністю підприємств, організацій, наукових установ, що здійснюють роботи й проводять дослідження з напрямку вибраної теми.

Науково-дослідна практика здійснюється у формі проведення реального дослідницького проекту, що виконується студентом у рамках затвердженої теми наукового дослідження й теми дисертації з урахуванням інтересів і можливостей підрозділів, у яких вона проводиться. Практика проводиться відповідно до програми науково-дослідної практики та індивідуальної програми практики, складеної студентом разом з науковим керівником. Керівництво науково-дослідною практикою здійснює науковий керівник.

Робота студентів у період практики організовується відповідно до логічної послідовності роботи над дисертацією: вибір теми, визначення проблеми, об’єкта й предмета дослідження; формулювання мети й завдань дослідження; теоретичний аналіз літератури й досліджень по проблемі, підбір необхідних джерел за темою (патентні матеріали, наукові звіти, технічна документація тощо); складання бібліографії; формулювання робочої гіпотези; вибір бази проведення дослідження; визначення комплексу методів дослідження; проведення експерименту; аналіз експериментальних даних; оформлення результатів дослідження.

Очікувані результати від науково-дослідної практики наступні:

  • знання основних положень методології наукового дослідження й уміння застосувати їх при роботі над обраною темою магістерської дисертації;
  • уміння використати сучасні методи збору, аналізу й обробки наукової інформації;
  • уміння викласти наукові знання з проблеми дослідження у вигляді звітів, публікацій доповідей.

Педагогічна практика є складовою освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії. Вона проводиться у навчальному семестрі після засвоєння аспірантами певної педагогічної навчальної дисципліни.

У процесі педагогічної практики поглиблюються знання аспірантів з питань педагогіки вищої школи, розвиваються та закріплюються вміння здійснювати науково-методичний аналіз навчальних програм окремих навчальних дисциплін, складати плани-конспекти занять, проводити різні види аудиторних занять, оцінювати результати власної діяльності, вдосконалювати комунікативні складові викладацької діяльності.

Педагогічна практика дозволяє, використовуючи набутий теоретичний фундамент, розвивати в аспірантів творчість, ініціативу, активність, самостійність, прагнення до постійного самовдосконалення, розробляти і впроваджувати в навчальний процес власні методики навчання, використовувати інноваційні педагогічні технології тощо.

Метою педагогічної практики є залучення студентів і аспірантів до самостійної творчої педагогічної діяльності, оволодіння знаннями і вміннями, необхідними для організації процесу вивчення навчальних дисциплін студентами, які навчаються за відповідною спеціальністю.

Основними завданнями педагогічної практики є:

  • сприяння формуванню професійно значущих якостей викладача вищої школи;
  • закріплення, розширення та поглиблення теоретичних педагогічних знань аспірантів на основі їх використання у реальному педагогічному процесі;
  • реалізація на практиці знань про сучасні методи і форми викладацької діяльності шляхом проведення аудиторних занять;
  • опанування методами проведення аналізу власної викладацької діяльності, професійної компетентності та роботи колег;
  • оволодіння досвідом самостійної організації навчально-виховного процесу в навчальній групі;
  • ознайомлення з інноваційними технологіями, формами і методами роботи у ВНЗ;
  • розвиток та самореалізація творчих здібностей;
  • оволодіння уміннями самоаналізу та самовдосконалення;
  • формування морально-етичних якостей, культури спілкування та потреби у самовдосконаленні.

Педагогічна практика проводиться індивідуально під безпосереднім керівництвом наукового керівника.

Протягом педагогічної практики аспірант має:

  • ознайомитися з навчально-організаційним і навчально-методичним забезпеченням навчального процесу на випусковій кафедрі;
  • відвідати декілька лекцій, практичних занять свого наукового керівника та провідних викладачів кафедри;
  • підготувати і провести одне лекційне і два практичних заняття, одну лабораторну роботу (комп’ютерний практикум) та один виховний захід зі студентами, на яких показати вміння користуватися інноваційними методами і формами навчально-виховної роботи, реалізувати особистісно зорієнтований підхід.

Зміст педагогічної практики аспіранта має бути відображений в його індивідуальному плані роботи.

Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедр, а загальні підсумки практики підводяться на вчених радах інститутів/факультетів не менше одного разу протягом навчального року.

 

При організації та проведенні практики ведеться така документація:

  • договори з підприємствами щодо проходження практики студентами;
  • наказ університету про направлення студентів на практику і призначення керівників;
  • програма практики;
  • щоденники та індивідуальні завдання студентам для проходження практики;
  • журнал відвідування студентами практики;
  • звіти студентів про виконання програми практики;
  • відомості щодо заліку з практики.

Звіти студентів зберігаються на кафедрі протягом одного року, потім списуються та утилізуються в установленому порядку.

 

Договори про проходження практики (2023 – 2024 н.р.)

Магістри

Інститут космічних досліджень НАНУ та ДКАУ
Інститут загальної енергетики НАНУ