В міжнародний день науки кафедра ММАД вітає всіх науковців і пишається тим, що два професори нашої кафедри, проф. Наталія Куссуль і проф. Андрій Шелестов, включені до відкритої бази даних найбільш цитованих науковців світу, створеної Стенфордським університетом на основі стандартизованої методики, яка враховує різні індекси цитування, впливовість наукових видань, де публікуються роботи і навіть порядковий номер автора в публікації. При цьому рейтинги рахуються без врахування самоцитування. В базі даних окремо підраховуються показники за всю наукову кар’єру вченого і окремо для одного останнього року. Вчені класифікуються за 22 науковими напрямками та 176 підгалузями. До списку 92 найбільш цитованих науковців України за всю кар’єру включена проф. Наталія Куссуль. Її основним науковим напрямком згідно бази даних визначено «Штучний інтелект та обробка зображень». Список найбільш цитованих науковців за останній рік ширший, і до нього серед 108 українських науковців включено також проф. Андрія Шелестова. Його науковий напрямок також визначено як «Штучний інтелект та обробка зображень».
За версією Стенфордського університету, серед 92 найбільш цитованих за всю науковців України лише двоє представників НТУУ «КПІ імені Сікорського» (проф. В.М. Локтєв та проф. Н.М. Куссуль), а серед 108 найбільш цитованих українських науковців за останній рік семеро вчених НТУУ «КПІ імені Сікорського» (Список найращих українських науковців за всю кар’єру, Список найкращих українських науковців за 1 рік)
Для порівняння, в кожний із рейтингових списків включено близько 200 тис. науковців світу. Серед них лише близько 100 науковців, які працювали протягом своєї кар’єри або працюють в Україні, і понад 400 науковців одного лише Університету штату Меріленд (UMD), з яким співпрацює кафедра. Пишаємось, що серед представлених в базі найбільш цитованих науковців UMD за останній рік є випускник фізтеху проф. Сергій Скакун.
Наведемо вільний переклад статті «September 2022 data-update for “Updated science-wide author databases of standardized citation indicators”» опублікованої представниками Сетнфордського університету 10 жовтня (https://elsevier.digitalcommonsdata.com/datasets/btchxktzyw/4 , DOI:10.17632/btchxktzyw.4). В цій статті також містяться посилання на повні рейтингові списки найбільш цитованих науковців світу.
«Показники цитування широко використовують і, водночас, зловживають ними. Ми створили загальнодоступну базу даних найбільш цитованих науковців, яка надає стандартизовану інформацію інформацію про цитування, h-індекс, hm-індекс з поправкою на співавторство, цитування статей у різних авторських позиціях та зведений показник (c-score). Окремі дані наведені для кар’єри та, окремо, для одного останнього року. Наведено метрики з самоцитуванням і без нього, а також співвідношення кількості цитувань і цитованих статей. Вчені класифікуються за 22 науковими напрямками та 176 підгалузями. Для всіх науковців, які мають щонайменше 5 робіт, також надаються процентилі для окремих галузей і підгалузей. Дані за кар’єру оновлюються до кінця 2021 року, а дані за один останній рік стосуються цитувань, отриманих протягом 2021 календарного року. Відбір базується на зведеному рейтингу (c-score) 100 000 найкращих вчених (з і без самоцитувань) або процентилем рівня 2% або вище в конкретній підгалузі науки (subfield). До бази даних найкращих науковці за всю кар’єру включено 195 605 вчених, а до єдиного набору даних за останній рік включено 200 409 вчених. Ця версія (4) базується на інформації з наукометричної бази Scopus станом на 1 вересня 2022 року, оновленому з урахуванням цитування до кінця 2021 року. У цій роботі використовуються дані Scopus, надані Elsevier через лабораторію ICSR (https://www.elsevier.com/icsr/icsrlab).
Розрахунок проводився з використанням усіх профілів авторів Scopus станом на 1 вересня 2022 року. Якщо автора немає в списку, це просто тому, що значення складеного показника було недостатньо високим, щоб з’явитися в ньому. Це не означає, що автор погано працює. Також зверніть увагу, що база даних опублікована в архівному вигляді і змінам не підлягає. Опублікована версія точно відображає профілі авторів Scopus на момент розрахунку. Деякі автори можуть не відображатися в списку, якщо їхній профіль Scopus був неточним (відсутні публікації та цитування) на момент обчислення. Тому ми радимо авторам переконатися, що їхні профілі Scopus точні. Запити на виправлення даних Scopus не повинні надсилатися нам. Їх слід надсилати безпосередньо до Scopus, бажано за допомогою майстра відгуків від Scopus до ORCID (https://orcid.scopusfeedback.com/), щоб правильні дані можна було використовувати в будь-яких майбутніх щорічних оновленнях баз даних індикаторів цитування.
С-показник фокусується на впливі (цитуванні), а не на продуктивності (кількості публікацій), а також містить інформацію про співавторство та позиції автора (єдиний, перший, останній автор). Якщо у вас є додаткові запитання, будь ласка, прочитайте 3 пов’язані статті, опубліковані в PLoS Biology, які пояснюють розробку, перевірку та використання цих показників і баз даних (https://doi.org/10.1371/journal.pbio.1002501, https://doi.org/10.1371/journal.pbio.3000384 і https://doi.org/10.1371/journal.pbio.3000918).
Нарешті, ми попереджаємо користувачів, що всі показники цитування мають обмеження, і їх використання має бути поміркованим і розважливим. Для додаткової інформації ми посилаємося на Лейденський маніфест: https://www.nature.com/articles/520429a»
Ще раз вітаємо всіх науковців України з міжнародним Днем науки і зичимо їм нових успіхів і перемог, а також Перемоги всім нам!