Наразі абітурієнти активно визначаються, куди вступати. Всі, кому небайдужа ця тема, намагаються висловити свою думку і дати пораду. Деякі думки повторюються рік у рік, хоча ситуація як у світі, так і в освіті кардинально змінюється. Хочу звернутися до тих, хто в школі любив математику й фізику і мріяв про успіх, — можливо, не зовсім чітко його уявляючи. Якщо ви зараз на порозі вступу і все ще вагаєтеся, куди вступати, спробую акцентувати на деяких аспектах із позицій власного досвіду.
Маючи величезний досвід як освітянки, так і працедавиці у сфері науки, хочу поділитися своїми міркуваннями з приводу вибору закладу вищої освіти для мотивованих дітей, які люблять точні науки. Додам також, що я ще й мама двох дітей, тому з процесом вибору університету я вже справу мала і через кілька років матиму знову.
Як змінюється світ, і що слід брати до уваги?
Почнемо з глобального. Не зупинятимуся довго на тому, що ми живемо в епоху цифровізації та швидкого розвитку Індустрії 4.0. А це означає, що цифрові технології та штучний інтелект проникають у всі сфери людського життя, від суто індустріальних галузей і до медицини, науки й освіти. Тому фахівці абсолютно всіх профілів у сферах, дотичних до ІТ, є і, певна річ, будуть затребуваними на ринку праці принаймні в найближчі 10 років. Уже зараз абсолютно всі комп’ютерні й потужні інноваційні компанії визнають кадровий голод не просто на ІТ-фахівців. Не вистачає кваліфікованих фахівців, здатних не лише розв’язувати, а й ставити задачі. Тому серйозні ІТ-компанії змінили політику набору фахівців і перейшли від рекрутингу студентів молодших курсів із подальшим їх донавчанням практичних навичок безпосередньо в компанії (моделі «пилосмока») до стратегічної тривалої (таргетної) співпраці з університетами. І, крім власне IT-спеціальностей, особливу увагу звертають на прикладну математику та прикладну фізику.
Налагоджуються процеси спільного керування курсовими роботами і дипломами, спільної підготовки окремих прикладних курсів, стажувань, дуальної освіти. При цьому функція навчання залишається за університетом, оскільки, крім конкретних практичних навичок, які можна отримати на короткотермінових прикладних курсах, роботодавців цікавить фундаментальна підготовка, широта світогляду, вміння ставити і розв’язувати нестандартні наукомісткі задачі. Відзначу, що великі міжнародні й інноваційні продуктові компанії вважають актуальною компетентністю вміння писати наукові статті і хочуть публікувати свої наукові результати на престижних міжнародних конференціях та в рейтингових журналах.
Відтак, дедалі більше IT-компаній, як сервісних, так і продуктових, починають цікавитися не лише комп’ютерними спеціальностями, а й освітніми програмами з точних наук, особливо прикладної математики та фізики, оскільки фахівці з глибокими фундаментальними знаннями математики і фізики мають критичне структурне мислення, легко освоюють нові технології і готові до розв’язання нестандартних задач.
У 2020 році при Міністерстві цифровізації сформовано експертний комітет з питань розвитку штучного інтелекту в Україні та прийнято концепцію розвитку штучного інтелекту. І, хоча до складу комітету входять переважно представники українських та закордонних IT-компаній, активні університети розпочали співпрацю з комітетом і розбудову в університетах лабораторій штучного інтелекту. Отже, спостерігається поступове налагодження діалогу освіти, держави та бізнесу на засадах партнерської співпраці.
Реформа вищої освіти
Можливо, ще не всі абітурієнти та їхні батьки відчули результати реформування вищої освіти і продовжують, за інерцією, вважати, що українська освіта перебуває у критичному стані. Проте, беручи участь у реформуванні зсередини як викладачка й експертка Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, можу впевнено стверджувати, що процес пішов і дедалі швидше набирає обертів. Для абітурієнтів і зовнішніх стейкхолдерів це насамперед виявляється в публічності освітньої діяльності університетів. Відповідно до вимог акредитації, вся інформація про місію та стратегію розвитку університету, освітні програми, викладачів і позааудиторне життя стає публічною й доступною через інтернет. А це означає, що і абітурієнти, і студенти і самі викладачі бачать програми схожих дисциплін у різних університетах, можуть їх порівняти й оцінити. А викладачі, відповідно, спроможні оцінити конкурентоздатність своїх програм і вдосконалити їх на основі величезних обсягів наявних онлайн навчальних матеріалів.
Зараз ми живемо в зовсім іншому світі, ніж жили до локдаунів. Завдяки швидкому переходові освіти в онлайн студенти мають змогу ознайомитися з програмами інших університетів, вивчити цікаві дисципліни та отримати сертифікати. Вже тепер ці сертифікати можуть зараховуватися в наших університетах як свідчення вивчення частини матеріалу певних дисциплін. Прогресивні університети і викладачі користуються такою можливістю. Реформа освіти передбачає студентську академічну мобільність. Тож можна не тільки дистанційно знайомитись із закордонними університетами, а й отримати реальний досвід навчання. Зазначу, що це не дорога з одностороннім рухом, — ми, наприклад, приймали студентів із університетів Женеви та Бонна. Тобто освіта дедалі більше втрачає кордони. Як і подальше працевлаштування, до речі. Щоб знайти кваліфіковану роботу і працювати на закордонну компанію, необов’язково виїжджати з України. Вже навіть європейські університети підписують контракти з професорами з інших країн на дистанційну роботу.
То як же обирати університет?
Дуже бажано, щоб вибір напряму був за самим абітурієнтом. Батьки і вчителі можуть лише допомогти проаналізувати різні пропозиції за обраним напрямом, підказати, на що варто звертати увагу під час вибору.
Варто звернути увагу на спеціальності з сильною фундаментальною підготовкою, а саме на прикладну математику та прикладну фізику. Рано чи пізно всі математики й фізики матимуть роботу, пов’язану з IT. Але якщо ви любите математику і фізику, варто отримати максимально можливу кваліфікацію з цих точних наук. Це дасть конкурентну перевагу і дозволить вступити в магістратуру або аспірантуру топових університетів світу (можливо, на той час серед них будуть і українські університети), обрати для роботи інноваційні високотехнологічні компанії або орієнтуватися на наукомісткі сфери ІТ, а не просто поповнити багатотисячні лави розробників веб-сайтів. Технології змінюються дуже швидко, але з добрим базисом буде легко «донавчатися» впродовж усього життя.
Обираючи, куди піти вчитися, не слід нехтувати рейтингами університетів, хоча і не варто їх абсолютизувати. Уважно вивчіть інформацію на сайті університету. Важливим аспектом реформи вищої освіти є автономія університетів. Тепер кожен університет сам визначає свої місію та стратегію розвитку, яку публікує на сайті університету. Однакові спеціальності можуть бути в різних ЗВО, проте кожен університет пропонує свою освітню програму за кожною спеціальністю, або навіть кілька різних. Варто обирати той університет, місія і освітня програма якого вам ближчі до душі. Інколи радять не звертатися до офіційних джерел, а скористатися неформальними чатами в соціальних мережах. Насправді потрібно проаналізувати різні джерела інформації і зробити зважений висновок.
Нерідко можна почути пораду орієнтуватися переважно на дисципліни, котрі включені до освітньої програми. Проте реформа вищої освіти передбачає широкий спектр дисциплін на вибір студента, тому не варто оминати увагою й інші аспекти. Університет — це середовище, яке формує світогляд. Тому важливо зрозуміти, які цінності несе конкретний університет, які проєкти просуває, як студенти долучаються до розвитку цих проєктів.
Кар’єра фізика чи математика може розвиватися в науці, дослідницьких (R&D) підрозділах інноваційних компаній або через створення власного стартапу. Тому любителям фізики і математики варто пересвідчитись у наявності інноваційного середовища, поцікавитися, чи є університет учасником Всеукраїнської Інноваційної екосистеми «Sikorsky Challenge Україна». Про якість фундаментальної освіти багато скажуть проєкти Національного фонду досліджень України і міжнародних програм, зокрема програми європейського союзу Horizon-2020. Якщо університет виграє такі проєкти за обраною вами спеціальністю, то він є конкурентоспроможним у світі і його випускники мають шанс вступити в елітарний клуб світової науки та інноватики.
Шукайте університет своєї мрії. І пам’ятайте слова експрезидентки Гарвардського університету Дрю Гілпін Фауст: «Університет — це не про результати в наступному кварталі; річ навіть не в тому, ким стане студент після закінчення університету. Йдеться про навчання, яке формує все життя, навчання, що передає спадок тисячоліть; навчання, яке формує майбутнє».
Завідувачка кафедри ММАД, д.т.н. Наталія Куссуль