З кожним днем навколишнє середовище хвилює нас все більше і, зважаючи на його стан, питання моніторингу якості повітря стає дедалі актуальнішим та потребує більшої уваги і досліджень. Серед безлічі проєктів у цій галузі чільне місце займають напрацювання співробітників Інституту космічних досліджень НАНУ та ДКАУ, Фізико-технічного інституту і голови комітету екомоніторингу ПАЕУ Олександра Карпенка в проєкті Національного фонду досліджень України SMURBS (SMart URBan Solutions) програми Horizon-2020 ERA-Planet, в межах якого стала відома методологія отримання міського атласу, подібного до Європейського, та карта забруднень по кварталах міста Києва.
Те, що Україна доки не має достатніх ресурсів для повноцінної реалізації глобального контролю якості повітря, наприклад, в межах сервісу CAMS (Copernicus Atmosphere Monitoring Service), очевидно, не є перепоною для представлення на платформі рішень для менеджерів природоохоронної діяльності Ecobusiness group власних рішень покращення моніторингу якості повітря в Україні.
Одним із основних завдань проєкту, про який йде мова, виступає покращення розробленої в проєкті SMURBS методології моніторингу якості повітря для міст України. Наразі вперше здійснена оцінка індикатора цілі сталого розвиту (ЦСР) 11.6.2 для України. Індикатор ЦСР 11.6.2 має чітку методологію обрахунку, яка є уніфікованою для країн Європи. Різницею між методологією обрахунку індикатору 11.6.2 в різних країнах є лише вхідні дані, які різняться своєю якістю (просторовим розрізненням, частотою оновлення тощо). Такий індикатор оцінюється щорічно на рівні всієї країни.
Якщо говорити про Copernicus Atmosphere Monitoring Service, що надає інформацію по оцінці якості повітря у вигляді наближеного до реального часу аналізу прогнозу на почасовому рівні для Європи і в тому числі для території України, то сервіс надає дані про широкий перелік забруднювачів, в тому числі РМ2.5, який обрано в якості основного показника для досліджень в межах проєкту Національного Фонду Досліджень України.
Для території України не існує визначеного поняття ФМЗ, що необхідні для оцінки індикатору ЦСР 11.6.2, тому в межах проєкту НФДУ окреслене поняття та методологія отримання ФМЗ для України.
В цьому випадку нам на допомогу поспіли глобальні продукти, які будуються по всьому світу — це дані про чисельність населення GHSL та від NASA.
Тож, аналізуючи загальні результати, маємо змогу помітити, що у 2017 році відбулося значне зниження показника, що відповідає за поліпшення якості повітря в країні в цілому. Також можна зазначити, що показник 11.6.2 не сильно змінюється на рівні всієї країни залежно від постачальника інформації про населення. Це підтверджує можливість використання глобальних даних про населення для розрахунку цього показника ЦСР.
Стало відомо, що у 2017 році всі європейські країни мали кращу якість повітря, ніж за всі інші роки. На наступному рисунку показано результати оцінки показників 11.6.2 для України за 5 років у порівнянні з європейськими країнами, які обчислюють цей показник централізовано.
Розглянуті методології моніторингу якості повітря лише починають адаптуватися та застосовуватися для території України, проте, якщо говорити в цілому, для України є перспективним розвиток в напрямку гармонізації законодавства та прийняття рішень з Європою. Зокрема, створення подібних гармонізованих продуктів, їх впровадження та активне використання — це вже є першим кроком наближення України до Європейських країн.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України вже також розпочинає перші заходи щодо впровадження європейських практик моніторингу якості повітря в Україні, результатом чого має стати повноцінний сервіс для моніторингу якості повітря в України.
Можна зробити висновок, що для проєкту «Геопросторові моделі та інформаційні технології супутникового моніторингу проблем розумного міста» ще багато відкритих питань та цікавих досліджень, про які ви неодмінно дізнаєтесь трохи згодом.