Професори нашої кафедри, Андрій Шелестов та Nataliia Kussul, поспілкувалися з Газетою “Світ” про роль супутникового моніторингу в державному управлінні на шляху до Євроінтеграції.
«У 2013 році Європа анонсувала спільну сільськогосподарську політику (Common Agricultural Policy — CAP), яку прийняли всі держави Європейського союзу. Ця політика визначала основні засади ведення сільського господарства країнами-членами. Європейські країни повинні реалізувати спільну діяльність для спільного комплексного моніторингу цієї важливої сфери. Нам як асоційованому члену ЄС і майбутньому повноправному члену союзу теж треба впроваджувати цю концепцію, а для цього слід залучати космічні технології», — каже Андрій Шелестов.
Складність побудови такої системи пов’язана з тим, що країни різні, в кожній — власне законодавство, хоча всі підтримують законодавство ЄС. З іншого боку, є багато незалежних джерел інформації, як-от національні кадастри.
Європа реалізувала комплексну інформаційну систему, котра дає змогу здійснювати моніторинг сільськогосподарських ділянок, на яких працюють конкретні фермери. З використанням цієї системи пов’язане субсидування фермерів, які звітують за її допомогою. CAP в Європі дає змогу на законодавчому рівні перевіряти підозрілі поля (парселі), використовуючи супутникову інформацію.
Це комплексна ідея, яку досить складно реалізувати й використовувати з огляду на технічну та законодавчу складність, наявність великої кількості споживачів та учасників цього процесу.
Україна довгий час анонсує своє бажання бути частиною Євросоюзу і брати участь у цій системі. У 2016 році Європейський банк реконструкції та розвитку почав відпрацьовувати пілотні проєкти з реалізації комплексного підходу до агромоніторингу, який для України дуже важливий.
Тож проблеми є. Потрібні рішення.
І над ними активно працюють співробітники нашої кафедри!
Про це та більше ви можете прочитати в газеті «Світ» за посиланням.
